Не будет единой Украины, пока мы не научимся считаться друг с другом! С чего-то нужно начинать, кому-то нужно начинать делать шаги навстречу.
antaxe, не буде єдиної України до тих пір, поки будуть ті, хто нею торгує і заробляє на цьому жахливому протистоянні.
У нас живе сім*я військових із Севастополя - Юра, військовий юрист, родом із Верхньодніпровська (Дніпропетровська обл.). Христина - вчителька української і російської мов, родом із Єнакієво. За час, відколи вони в Києві, у Христини перевернувся світ. Вона була на Майдані, ходила по Києву, була на футболі,- бачила наших ультрас. Щодня Христина спілкується зі своєю мамою. І щодня мама їй розказує про те, що "твориться" у нас у Києві. Христинині відповіді починаються так: "Мам, это не так...", Мам, это неправда...", "Мама, ты что! Это вранье!". Щодня вона переконує маму. І переконати рідну матір не вдається.
Ще приклад. Краматорський родич нашої хатньої робітниці без жодного комплексу розказує про "мотивацію": за добу з автоматом йому платять 1000 грн., його дружині - за викликом, разово, коли треба зупиняти українських силовиків - 500 грн., "чергування просто на блок-посту" - 300 грн. Його сім*я зараз "заробляє" 1600-2100 грн. на добу. За його словами - "такі гроші їм ніколи не снились".
У такі речі, що на Майдані ніхто нікому не платив, ні мама Христини, ні краматорські родичі не вірять. Тим більше, не вірять в те, що люди самі фінансували Майдан, що Майдан на 75% був російськомовний, що Майдан стояв не за Турчинова і Юльку, що на Майдані була Єврейська сотня, що Правий сектор не п*є кров новонароджених і т.д.
От з чого починати діалог з такими людьми, якщо вони не вірять ані своїй доньці, ані своїй сестрі? Кому вони повірять?
